Пряма мова
Роман Круцик. Звернення до учасників конференції "Три Голодомори в Україні у ХХ ст.: погляд з сьогодення"
З нагоди визначної події в українському суспільстві - проведення Міжнародної наукової конференції, дозвольте привітати вас з цією конче потрібною для історії нашого народу роботою і побажати вам плідної праці щодо визначення трагічного минулого України.
Одним з провідних напрямків діяльності Київської міської організації Товариства "Меморіал" є й тематика голодоморів в Україні. Їй надано значне місце в музейній експозиції Товариства "Забуттю не підлягає". З цієї тематики проводяться екскурсії учнів старших класів і студентської молоді. Наявність в Товаристві чисельної фільмотеки дозволяє супроводжувати екскурсійні відвідування показами документальних фільмів про голодомори в Україні.
Три Голодомори, що відбулися в Україні, це найбільша трагедія українського народу в XX столітті. Вони є цілеспрямованим злочином, який в умовах таємності здійснювався російсько-більшовицькою владою, аби знищити українців як націю. В наслідок цього масового вбивства загинуло близько СЕМИ мільйонів українців. (саме це число є в тексті пам'ятника "Українцям - жертвам російського комунізму, жертвам голодомору", відкритого в американському Лос-Анджелесі у 1983 році).
Тоді, навесні 1933 року, в Україні щодня помирало голодною смертю до 25000 людей, щогодини - близько 1000, щохвилини - 17.
Чи не парадоксальним виглядає те, що страшні наслідки штучно-заподіяних голодоморів в Україні, й досі, не знайшли свого широкого відображення у владних структурах нашої держави, а все це, на жаль, відбувається поза її межами? Адже крім пам'ятника "жертвам голодомору" в Лос-Анджелесі, у США 5 років працювала Спеціальна Комісія Конгресу з питань вивчення Голодомору в Україні 1932-33 рр. Робота цієї Комісії відображена у більше як 30-ти томах.
В 1993 р. комплект цих дослідницьких матеріалів та 19 пунктів висновків, затверджених Конгресом США, урочисто передано українській владі. На жаль вони вже впродовж 9 років є недоступні для українських вчених та дослідників і заховані, якщо так можна висловитись, десь у казематах Верховної Ради. У роботі нашої конференції бере участь член делегації, яка здійснювала передачу матеріалів українській владі, член Спеціальної Комісії Конгресу, почесний консул України в Чикаго п. Б. Федорак.
В Україні ж, й досі, цей Голокост щодо українського народу несміливо зводився лише до обговорень у вузькому середовищі науковців, публікацій з цієї тематики та встановлення, єдиного в столиці, пам'ятного знака коло Михайлівського Собору.
Слід зазначити, що американський Конгрес визнав помилковість дій свого тодішнього уряду, в тому, що маючи широкі відомості про голодомор в Україні, не прийняв жодних мір для його полегшення і в той час, коли гинули мільйони українців, спромігся визнати СРСР як державу. І лише по 60-х роках голодомору Конгрес США 16-м пунктом своїх висновків, звинуватив уряд СРСР у його політиці відвертого геноциду щодо українського народу.
У 1988 році було створено Міжнародну Комісію юристів з розслідування голоду в Україні в 1932-33 років. Президент цієї комісії проф. Сундберг з Швеції зробив наступний висновок: "є очевидним, як виявляють всі докази, стан голоду був добре відомий в Москві, зверху до низу. Однак нічого не було зроблено, щоби помираючим масам подати хоч якусь допомогу. Навпаки, всі зусилля пішли на те, щоби заперечити факт існування голоду, зробити його невідомим для міжнародних відвідувачів та щоби перешкодити доставці допомоги голодуючим".
В роботі вищеназваної Міжнародної Комісії, як її чільний член, приймав участь професор, полковник Дж. Дрейпер, колишній британський обвинувачував у Нюрберському Трибуналі.
Проводячи цю міжнародну конференцію ми повинні не тільки обмежуватись звичайним обговоренням, дискусією чи напрацюванням наукових матеріалів та висновків щодо Голодоморів в Україні. Наша головна мета дати напрямок та розпочати широку кампанію як в Україні, так і на міжнародному рівні щодо визнання Голодомору 1932-33 рр., як акту геноциду проти українського народу. Проект тексту такого звернення підготовлений Товариством буде Вам розданий. В дискусіях можуть бути внесені зміни й доповнення, після чого цей документ мав би бути прийнятий нами в остаточному варіанті.
Тож в добрий час до так необхідної праці по встановленні історичної правди тоталітарного минулого Українського народу.
Дякую за увагу.
Голова Київської міської організації Товариства "Меморіал"
ім. Василя Стуса
Роман Круцик
Документ на сайті Товариства "Меморіал"
Матерiали
|
