wpthemepostegraund

Червоні визволителі

Тoж у лютoму 1940 рoку булo ствoрeнo сільськoгoспoдaрську aртіль імeні Рoбітничo-сeлянськoї Чeрвoнoї aрмії. Згіднo з «Істoрією міст і сіл…» — у Мізoчі тoді в 19 клaсax нaвчaлoся 747 учнів, прaцювaлo 15 учитeлів. Відбудувaли гoспoдaрствa. Згoдoм зaвeзли дo Oстрoгa. Дoрoслі і діти oбнімaлись і цілувaли бійців і кoмaндирів, і кoжний прaгнув xoч чимoсь віддячити Чeрвoній Aрмії. Рaдянський тoтaлітaрний рeжим відкритo дeмoнструвaв житeлям, щo будe з тими, xтo чинитимe йoму oпір. Мeнтaлітeт прислaниx кaдрів кoнтрaстувaв з місцевим. Під Острогом, Мізочем, Тинним, Шацьком, Грубешевим були задіяні танки, артилерія, авіація. Проте автор суперечить сам собі, адже на попередній сторінці зазначає, що в 1926-му році в школі навчалося 150 учнів, що аж ніяк не становить 1/10 від числа 916. Як прийшла неділя, хлопчаки вирішили піти в Мізоч на кіно, що тоді було рідкістю. До нього водили групками солдат, щоб ті подивилися на «порабощителя рабочего класа». крб. Лукащука «за участь в контрреволюційній націоналістичній організації» на вісім років. При підготовці матеріалу «Історії міст і сіл…» до випуску, у висновку про готовність книги старший науковий співробітник відділу історії міст і сіл Інституту історії АН УРСР О. у місті Мізоч і ще 2729 в селі Мізоч). Проте зовсім по-іншому поводилися місцеві ідеологи радянського будівництва. Робітники обрали Якима Корнійовича Мельника (виходець із бідної селянської сім’ї, робітник). Зміни в суспільстві відчули навіть школярі. Наївного графа арештували. Тим не менше, 29 липня 1942-го особлива нарада при НКВС ув’язнила Н. І що найголовніше – з рідною (українською) мовою викладання. Насправді ж, як він стверджував, причиною його арешту стало побиття голови сільради Омелянчука, коли той вимагав від нього сплатити прибутковий податок. Згодом же це робили під шаленим тиском із боку влади. Це відбувалося регулярно з кінця 1939-го до кінця червня 1941-го, допоки не втрутилися німці. Адже більшовицька влада в регіонах формувалася з чужих, «убогих» у професійному плані кадрів, направлених переважно зі східних областей. Наївність людей почала швидко розвіюватись. За бажанням міг віддати власних дітей у панський дитсадок, отримував заохочення на обжинки, Різдво та Великдень. В газеті «Червоний прапор» під заголовком «Плоди колгоспної праці» за 21 грудня 1940-го про нього розповідав його голова Сава Михайлович Слобода. З навчального процесу вилучили польську мову і Закон Божий, натомість ввели німецьку. А далі – все, як у решти таких випадків (із заключним хепі-ендом) – «вирішили колишні батраки і бідняки піти по новому шляху, по шляху своїх єдинокровних братів». Хліба йому колись ніколи не вистачало. Коли в червні 1941-го червоних окупантів замінили коричневі, люд видихнув із полегшенням. За свідченням учасників боїв (радянський даних), польська влада несла втрати від 300 до 800 офіцерів і жовнірів. Далеко не все можна позитивно змальовувати у польський період історії Мізоча, але думаємо, що знайшлося би багато охочих як в радянські, так і в теперішні часи, щоб їх так «експлуатували», як робив це граф Карвицький. У своїй промові по радіо 17 вересня 1939-го голова міністрів СРСР Р. Після війни репресивна машина запрацювала з новим завзяттям. Лукащук категорично заперечив свою участь в ОУН і вбивстві, зробивши записи на полях протоколів допитів: «етому ни веріть всиму бо овуном я нибыл» та «отріцаю такій протокол бо етому всиму ни правда то хто то наговріл на міня» (подано зі збереженням оригіналу). Серед них гуральня (виготовляли горілку), броварня (виготовляли пиво), цукроварня, двадцять дві крамниці, чотири готелі. Зважаючи на ситуацію, природньо, що серед українців з’являється  опозиція до польської влади, яка притіняла їх у сферах суспільного життя. Потрібно визнати її досягнення, які вона мала. Зі спогадів Андрона Мельника, багато людей чекали приходу «визволителів»: читали заборонену політичну літературу: газети «Правда», «Известия». А зараз, в колгоспі, по-іншому живе ця родина. Відомо, що крім організації МТС, держава опікувалась розвитком виробництва: у листопаді 1940 року для надання допомоги безкорівним колгоспникам господарствам Мізоцького району було асигновано 54 тис. Щодо зайнятості населення в цей час, то більшість його в Мізочі продовжувала працювати в сільському господарстві. На той час у Мізоцькому районі проживали 36,4 тис. За два неповних роки радянська влада припустилася чимало помилок. Заняття в цей період проводили в три зміни. Особливо згубним було намагання НКВС збирати за допомогою учнів компрометуючі матеріали на вчителів, які вважалися однією з неблагонадійних і «засмічених» вихідцями з буржуазії професійних груп. На курсах навчалися грамоти селяни, робітники та ремісники. Тож на підставі декларацій, які ухвалили Народні Збори Західної України у Львові 27-28 жовтня 1939-го, у містечку конфіскували поміщицьку землю і розподілили її між селянами. Тому що добровільно вступали в колгосп здебільшого бідняки й батраки, які не мали чого усуспільнювати. «На білому коні, на коні вороному»). Рівненська в свою чергу поділена на 34 райони, що пояснюється більшими можливостями для гнучкого управління. А щодо Карвицького, то «експлуатація» його населення мала такий вигляд: на жнивах у пана із 13 нажатих кіп селяни отримували одну собі. Хоча «доблесною» її важко назвати. Як правило, утворювали колгоспи на базі націоналізованих поміщицьких господарств. Назвали її так, бо «до визволителів виявляли любов та повагу трудящі, комсомольці та молодь». Потім Карвицький був розстріляний. Нова влада принесла нову ідеологію. Саме тоді (в січні 1940-го) містечко стало районним центром, селищем міського типу. Лола звернув увагу авторам нарису «на конкретних фактах показати прагнення мізочан до воз’єднання з Радянською Україною». Робітників було лише 105 чоловік, ремісників – 18, службовців – 35, торговців – 114, служителів культу (так називали тоді священнослужителів і членів їх сімей) – 12. Скажімо, в Рівненській області лише один перший секретар райкому мав вищу освіту, а у Волинській – взагалі з вищою освітою не було. З-поміж нацменшин найбільше було євреїв – 9,6%. Саме таким зробили останнього власника містечка – польського шляхтича Дуніна-Карвицького, за родом якого Мізоч закріпився як резиденція. Багато хто повірив, що це визволення високоосвіченого європейського народу від азіатських окупантів. Просування Червоної Армії на захід територією Волині, супроводжувалося численними боями та кровопролиттями. Ті були гарно одягнуті, взуті в хромові чоботи. Хто ж не погоджувався з радянською ідеологією – на заслання. Тож багато хто прихід Червоної армії вітав зі синьо-жовтими та червоними прапорами. Вічно бідували, терпіли нужду і голод діти Марка. Водночас звіт голови колгоспу переконливо доводить всі переваги спільного господарювання над одноосібним: «Взяти, наприклад, колишнього батрака Марка Кужеля. «Совєтська влада ніколи не була вислідом природного панування чи правління, а штучним, насильним  захопленням влади, від початку до кінця засобами хитрости, настирливости,  воєнної зброї і рафінованої поліційної системи» (Улас Самчук. Радянські солдати порозбивали польські вагони, і кричучи «Люди, беріть – це ваша праця, ваші мозолі!» взялися викидати з них речі. Та не на довго: поки не забрали в колгоспи. А хто згоден, але «не благонадійний», все одно ворог народу. Зміна ідейних цінностей і контроль державно-партійних органів за навчанням змушували пристосовуватися вчителів та учнів і говорити на заняттях те, з чим насправді вони не погоджувалися. Коли наступали червоні, він відмовився тікати, бо вважав, що нічого поганого новій владі не зробив, хоча спеціально для нього, як депутату сейму прислали літак. Як зазначав Андрон Якимович Мельник, який не мав права голосувати, бо був малолітній, але чомусь був присутній на виборчій дільниці, проходили вони «на високому політичному рівні». Було відкрито бібліотеку, клуб, де тричі на тиждень демонстрували кінофільми. грішми, картоплю та інші продукти». Пізніше червоноармійці дарували всім газети, листівки, книги і брошури українською мовою, які писали про події в Радянському Союзі». Ще більше насторожилися, коли влада запропонувала обирати 22 жовтня 1939 року до Національних зборів тільки тих місцевих жителів, хто був лояльний до неї. Н. Про прихід «братів-визволителів» у Мізоч згадує житель с. Солдати, варто зазначити, непогано ставилися до місцевого населення.   1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. А потім запропонував обрати голову волосного комітету. Тут Дунін-Карвицький тривалий час возив під конвоєм на собі бочку з водою і відрами розносив по квартирах тодішніх керівників. Всі відкриті радянські школи без винятку перейшли на державне утримання (навчання оголошувалося безплатним). Розміри копи ніхто не контролював. Щоб захистити місцеве українське населення, що перебувало в складі Польської держави радянські війська розпочали свій «визвольний похід». Семенюка на хуторі, поблизу Мізоча. В системі сталінізму людина стала маленьким гвинтиком у державній машині. На 680 трудоднів, що їх заробили в колгоспі Марко Кужель, його дружина Палажка, дочка Анастасія та син Володимир, колгосп нарахував їм 233 пуди хліба, 3400 крб. кредиту. Згідно зі спогадами Андрона Мельника, 17 вересня 1939 року була неділя.   Автор статті: РОМАН МИХАЛЬЧУК (вчитель історії Рівненської класичної гімназії «ПРЕСТИЖ», аспірант кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету) Перед захопленням містечка німцями на 1940-й рік проживало понад п’ять з половиною тисяч осіб (2920 чол. За Карвицьких, наприкінці XIX ст. Коли виявилося, що радянські військові частини не можуть далі просуватися, бо немає доброго містка через річку поблизу Мізоча, молоді селяни негайно відремонтували зруйнований міст». осіб. Створювали такі колективні господарства повсюди, а в багатьох випадків – примусово. Гасло «Земля – селянам» по-іншому трактували ідеологи соціалізму. Після того, як Червона армія зайняла територію колишнього Волинського воєводства, було утворено Луцьку область, яку в грудні того ж року розділено на дві: Волинську й Рівненську (куди увійшов Мізоч). Коли йдеться про возз’єднання українських земель в Українській РСР, то більшість поєднує два протилежні за змістом твердження: по-перше, з правової точки зору возз’єднання було наслідком злочинної змови двох диктаторів (Гітлера та Сталіна); по-друге, історичне значення досягнутої соборності українських земель в одній державі – величезне, і цього применшувати не можна. Делегатами від Мізоча обирались громадяни Михайло Антонович Грибовський, директор Мізоцького пивзаводу та Марія Сергіївна Гаєвська, селянка. По жнивах усі учасники одержували по чотири центнери зерна, хурі соломи й полови. Траплялися колізії між старою та новою, радянською, традиціями викладання, поведінки, стосунками між педагогами і школярами. Після радянізації краю збільшилася частка росіян і зменшилася українців. Лукащук ніби то був членом ОУН і брав участь у вбивстві міліціонера С. Флуєрар) наводить ще більшу цифру кількості дітей у школі в порівнянні з попереднім джерелом: «В 1939-1940 навчальному році в Мізоцькій школі навчалось 916 учнів, тобто в десять разів більше, ніж за часів панської Польщі». На 1 квітня 1939 року (перед приходом «перших совєтів») в Мізоцькій волості частка українців становила 79,1%. Правда, автори упустили інформацію, що відремонтували міст мізочани тоді по найму. Вже на третій день встановлення радянської влади 20 вересня 1939 року на цукровий завод у Мізоч приїхав начальник військового гарнізону Яків Тимофійович Мусіяченко і представив новопризначеного директора Шеймана. Починається розповідь традиційно для радянської системи: хаянням поміщицького господарства колишнього власника Карвицького, на якого: «за безцінь працювали селяни, переносячи на своїх плечах панську кабалу, неймовірні страждання». Наприклад, житель с. Невдовзі була організована і робітничо-селянська міліція. Було би несправедливо розглядати лише одну сторону медалі господарювання радянської влади. Слідчі Астраханського окружного відділу НКВС лейтенант Шмельов і молодший лейтенант Ляпунов, не маючи у своєму розпорядженні жодних компрометуючих даних на Н. Якщо таких фактів досі не наводили, то можливо не було чого?

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.